Еко Блоґ

Звичайно ми доволі часто чуємо гасла різноманітних політиків. Ми не ймемо їм віри, не довіряємо, ставимося з підозрами. Але завжди в нашій душі залишається гасло: “Будьмо разом, єднаймося”. Чому я зачепив політиків. Та тому що вони зіграли на почутті єдності народу. Люди повірили їм і залишилися ні з чим. Я не бажаю

обговорювати деталі, хто на цьому нажився і т.п. Але факт залишається фактом. До чого я веду.

Зара дізнаєтесь. Так, наша батьківщина - неймовірно багата країна. Вона посідає перше місце за площею в Європі, входить до п’ятірки найбільших за чисельністю населення. Поки що. Чому поки що? Та тому що скоро не буде кому куди входити. Ми поступово, але впевнено деградуємо. Чому запитаєте ви? Факти говорять самі за себе:

Дізнатись більше…

Звісно читаючи цей блог ви всі напевно помітили, що я всіх спонукаю до дій. Але, можливо нашою найбільшою проблемою і є дії(не ті що слід), чи то пак бездіяльність(коли дії справді життєво необхідні). “Моя хата скраю нічого не знаю” - каже кум до кума, відповідаючи на запитання в той час вечором зливаючи відходи по той бік межі. Його мало турбує те, що через день, місяць, рік це все одно повернеться до нього, а потім, бідкаючись та жаліючись на здоров’я він проклинатиме все на світі. А жаль. Бо нерідко саме через нашу “далекозорість” страждають інші. Особливо це стосується українців. “Або мені, або нікому” - і справді, своїми діями ми лише ще раз це доводимо. Ні, я не говорющо наша нація найгірша в світі, просто проживаючи в Україні я особливо гостро відчуваю цю проблему. То чому ж ми такі жорстокі в першу чергу до самих себе, і заодно до тих, хто нас оточує?

Дізнатись більше…

Продовжуватиму тему вчорашнього посту. Оскільки більшість з нас (сподіваюсь що це правда) усвідомили необхідність ставати до діла, ми почнемо діяти. Звісно ж, не кожен з нас може присвячувати цій справі весь свій час, але цього й не потрібно. Високе усвідомлення своєї місії, почуття гордості за власні вчинки - ось що керує більшістю з нас. Для того щоб зробити свій внесок достатньо прибрати сміття біля своєї хати(під’їзду, квартири і т.д.). Ви зразу відчуєте - щось змінилося. Змінилося не скільки назовні, скільки всередині вас. Це приємно, це престижно. Дізнатись більше…

Чи потрібно? - ось що тривожить мене. Чи не запізно почав я щось робити? Занадто довго були ми байдужими. За весь час нашого існування ми настільки спаскудили планету, що відновити її до свого первісного стану навряд чи можливо. Так, слід визнати - ми програли. Але програли не з гордо піднятою головою, а плазуючи і благаючи пощади. Людство конає перед лицем планети. Хто зна, може вона очищує себе для навої ери, для того щоб почати все спочатку. Все може бути, але, як не крути жити нам на ній потрібно. І якщо ми будемо жити, а не існувати, вдихаючи повітря на повні груди і радіючи життю, поважаючи рідну землю і піклуючись про неї, то матінці-землі не прийдеться вдаватися до таких жорстоких кроків.

Дізнатись більше…

От, тепер можу з впевненістю сказати “Привіт світ!”. Не те щоб я був невпевнений, просто початкові налаштування завершено, лого створено, тема локалізована і аж після цього можна говорити. Привіт. Багато засипаються на цьому, першому кроці. Ну а оскільки я його вже пройшов - залишається найважливіше: “Писати, писати і ще раз писати”. Адже щоб досягти успіху і принести людям користь (а саме для цього й створений цей блог) слід багато працювати.  Отож починаю. А чи варто було покаже час.