Еко Блоґ » Намагання

Байдужість

ice_coffee — Fri, 22 May 2009 20:18:22 +0000

Продовжуючи надзвичайно цікаву і «приємну» тему забруднення навколишнього середовища, мабуть варто трішки подумати над тим, як ми можемо спробувати не допустити багатообіцяючих перспектив глобального потепління, природних або ж техногенних катастроф.
Почнемо з найболючішого – сміття. Звичайно ж більшість з нас не вважає поганим вчинком те, щоб викинути обгортку від шоколаду, чи пляшку з-під пива десь в парку поки ніхто не бачить, не донісши до смітника. Це ж набагато легше, а головне – так приємно потім споглядати всю цю красу, яка валяється на зеленій травичці і дискомфорту жодного не створює. Тільки от з цього починається глобальне нищення природи заради задоволення власних потреб або ж через байдужість.

Автор Фото — G3D

І все не було б так страшно, якби у нашій державі були ефективні методи переробки сміття чи, хоча б, вироблялася екологічно-чиста і не така шкідлива для навколишнього середовища тара. Не кажу вже про те, щоб переконати народ не викидати упаковки від миючих засобів куди-попало і, тим більше, тримати їх подалі від водойм.
Та й сміттєзвалища у нас далеко не всім екологічним нормам відповідають. Перш за все тим, що відходи звідти нікуди й не діваються. Вони або залишаються там на довгий час. А судячи з того, що велику частину складає скляна чи пластикова тара, то таки на дуже довгий час. Або ж їх спалюють, що є не набагато кращим виходом з даної ситуації. Переробкою відходів в Україні не займається ніхто, хоча ця галузь вельми таки перспективна як для промисловості так і для екологічного становища.
Як би там не було, але нехтування екологічними проблемами в нашій державі не приведе ні до чого хорошого, а усвідомлення проблеми і спроб її вирішити, які приносили б користь поки що, на жаль, не помітно.

Поділись і насолодись:

Схожі дописи:

Сезон відпочинку.. Сміття!

G3D — Sun, 13 Jul 2008 15:24:41 +0000

Ну от і настала така чудова пора як літо. Всі намагаються якнайкраще відпочити, на вихідних вибратися на природу, покупатися, загоріти і т.д. Більшість з нас віддають перевагу відпочинку в хорошій компанії друзів та колі рідних. Звичайно з собою береться все для того, щоб якнайкраще провести час. Та от чи все забирається? Проблема в тому що більшість після хорошого відпочинку аж ніяк не збираються прибирати за собою природу від сміття. А даремно, адже страждати від цього в наслідку будемо ми самі. Як саме? Розповім детальніше.

Автор – tem19

Основну небезпеку становить така речовина як ПОЛІВІНІЛХЛОРИД (ПВХ).

ПВХ – вельми поширений пластик. Знайти його можна скрізь, він супроводжує людину від народження до смерті. У будинку ПВХ найчастіше зустрічається у вигляді лінолеуму (виключаючи деякі дорогі марки), вінілових шпалер, пластикових віконних рам, пластмасових іграшок (від ляльок до дитячих зубних кілець). З ПВХ також роблять різні види упаковок, у тому числі і для харчових продуктів: пляшки, пакети і ін.(саме це і становить найбільшу небезпеку для природи під час відпочинку). Для повного розкладу ПВХ необхідний термін ~100-150 років.

Купуючи що-небудь з ПВХ, пам’ятайте:

- Виготовляється ПВХ шляхом полімеризації вінілхлориду – небезпечної отрути, здатної руйнувати нервову систему і викликати ракові захворювання. За один рік заводи, що виробляють ПВХ, викидають в атмосферу декілька тисяч тонн вінілхлориду, піддаючи небезпеці здоров’я робочих і жителів довколишніх населених пунктів. Виділення вінілхлориду в навколишнє середовище посилюється навіть при невеликому нагріванні (наприклад, коли лінолеум гріється від батареї).

- При виробництві ПВХ також використовується хлор, тому при його виготовленні і утилізації в навколишнє середовище виділяється велика кількість діоксину – високотоксичних і канцерогенних (можуть викликати рак) речовин.

- Для додання ПВХ еластичності в нього часто додають так звані пластифікатори – фталати або ефіри фталатів, попадання яких в організм може викликати ураження печінки і нирок, зниження захисних властивостей організму, безпліддя, рак. ПВХ може містити і інші небезпечні речовини: кадмій, хром, свинець, формальдегід.

- ПВХ + вогонь= діоксини.

Не існує безпечних технологій переробки ПВХ. Він практично не піддається повторному використанню і йде в печі сміттєспалювальних заводів (ССЗ) або на звалища. Відомо, що при спалюванні 1 кг ПВХ утворюється до 50 мкг діоксину. Цього цілком достатньо для розвитку ракових пухлин у 50 000 лабораторних тварин. Діоксини, що невпинно виробляються ССЗ, поширюються на сотні і тисячі кілометрів.

- Виробництво одного вікна з ПВХ приводить до утворення близько 20 г токсичних відходів. А ремонт всієї квартири з використанням матеріалів, зроблених з ПВХ, спричиняє за собою утворення 1 кг (!) токсичних відходів.

Як визначити товар з ПВХ?

У цивілізованих країнах на товар з ПВХ зазвичай ставлять спеціальне маркування – цифру ”3” в оточенні стрілок. Деякі виробники просто пишуть PVC або Vinyl.

Якщо товари з ПВХ не маркуються, їх можна відрізнити за рядом ознак:

- при згинанні упаковки на лінії вигину з’являється біла смуга;

- пляшки з ПВХ мають синюватий або блакитний колір;

- ще одна особливість тари з ПВХ – шов на денці пляшки з двома симетричними напливами.

Відмовтесь від ПВХ!

Виробники ПВХ твердять, що без цього пластика обійтися неможливо, проте абсолютно очевидно, що в більшості галузей промисловості ПВХ може бути замінений деревом, металом, склом, «безхлорною» пластмасою. Багато виробників лінолеуму вже замінили ПВХ на гуму і інші матеріали. Не забуваймо також, що подлогу завжди можна покрити старим добрим дерев’яним паркетом. Віконні рами з ПВХ легко замінити на цільнодеревяні або алюмінієві. Труби можна встановити з поліетилену, стали, міді, вуглецевої сталі, фаянсу. ПВХ-кабелі, штекери, роз’єми, електричні розетки, а також лінійки, кошики для паперу, ручки і ін. можна замінити аналогами з поліетилену, этилен-вінілацетату, поліаміду, силікону.

Іграшкам з ПВХ також є набагато безпечніші альтернативи: в першу чергу, іграшки з пропілену і поліетилену, а також тканини, дерево і ін. Пластикові пакети можна замінити багаторазовою упаковкою, виготовленою з екологічно нешкідливих матеріалів: паперу, скла, тканини. Замість вінілових шпалер краще купувати паперові, а для ванни і кухні вибрати кахель (або водостійку водоемульсійну фарбу – цей вид фарби достатньо екологічний).

Тож давайте пам’ятати, що те що зашкодить в нашій оселі, зашкодить і природі. Давайте будемо її берегти.

Поділись і насолодись:

Схожі дописи:

Шкідливий вплив, або куріння не має меж.

G3D — Wed, 07 May 2008 17:37:56 +0000

Ні для кого не буде новиною, що куріння, вживання алкоголю та наркотиків шкодить здоров’ю. Звичайно всі це знають, про це говорять на кожному кроці, але це не дає бажаного впливу. Постає питання: “Чому?”. Спробую відповісти. Всі ми пам’ятаємо старі-аж ніяк не добрі голівудські фільми. В них повно насильства, жорстокості і ще безліч поганих рис. Та чомусь дітям дуже подобаються “круті дядьки” з пістолетом що вбиває всіх підряд. Ну і що ж то за герой що “відривається” без фляшки, та не курить сигарету. От вам і наслідки – ще зовсім юні дітлахи починають затягатись. Таки ми ж підводними каменями насичене і ще тодішнє радянське кіно (окільки голівудського на теренах України просто не було). Це лише один з безлічі факторів. Іншим, не менш важливим фактором є так званий “вплив вулиці”. Він грає не меншу роль аніж те підсвідоме маніпулювання психікою в фільмах. Наш світ жахливо переповнений цим. Ось і наслідки:

17 березня 2006 року (“Велика епоха”). Україна впадає у депресію – такі висновки можна зробити за результатами досліджень, які тривали протягом 10 років. Дослідження свідчать про збільшення ризику виникнення депресій у курців, а кількість випалених цигарок безпосередньо впливає на її появу. Якщо у світі одна людина випалює 870 цигарок на рік, то українському курцю потрібно близько 1600 цигарок. А за кількістю чоловіків, що палять, Україна займає перше місце у світі. І з кожним роком під владу цієї згубної звички потрапляє 100 тисяч чоловік, а 37 тисяч українців щорічно вмирає від хвороб, пов’язаних з палінням. Також дослідження показали, що існує ряд чинників (наприклад, генетичний), які одночасно збільшують як ризик появи депресій, так і визначають схильність до тютюнопаління. Підтвердженням тому служать дані ВОЗ, за якими на Україні, серед хлопців і дівчат у віці 13-15 років – 30 відсотків курців. За матеріалами: NewsInfo.

То може не варто. Вбережімо себе і своїх рідних від цього:

Автор фото - photographevince

Поділись і насолодись:

На жаль, схожих дописів не існує...(

Зробімо цей світ кращим!

G3D — Tue, 06 May 2008 20:56:40 +0000

“Усміхнися, і світ стане кращим!” – рече народна мудрість. На жаль, постійно женучись за часом ми забуваємо про неї. А жаль.. Проте не слід сумувати, це справа далеко не пропаща і ще все можна виправити. Сьогодні я б хотів поговорити з вами про відношення до всього, що нас оточує, про внутрішню гармонію. А народилася ця стаття під враженнями від цього посту. Який, до речі і вам раджу почитати. Але повернемось до теми допису. Озирніться навколо! Що ви побачити? Сірість, одноманітність, буденність. Бррр… Нудно й одноманітно, хоч сам бери та й приєднуйся. Ні! Не роби цього. Сьогодні я розповім тобі що слід зробити, щоб перемогти це почуття. І допомогти іншим. Отож читайте далі:

Автор фото – Mattie & Den

Усміхніться, і будьте оптимістом. На жаль, на світі дуже мало оптимістів. І це неправильно, бо тимсамим ми ще бульше погіршуємо своє становище. Повірте, не все так погано, як може здатися на перший погляд. Тому посміхамося, і даріймо людям радість. Адже усмішка – найбільше її джерело.
Навчіться жити простіше. Не ускладнюйте собі життя. Проблема в тому, що ми самі собі, свідомо (чи несвідомо) ускладнюємо життя. І побачите, що жити стало набагато легше.
Будьте відкритими. Більшість людей підсвідомо замикаються у собі, і справа навіть не в тім, що вони соромляться чи ще щось. Це комплекс неповноцінності. В більшості він все ж таки проявляється в тій чи в іншій мірі.
Даруйте радість не вимагаючи нічого взамін! Оце мабуть і є найважливішим пунктом цього посту. Даруйте радість! Бо роблячи приємне іншим, ви тим самим робите приємно собі, і не важливо, що хтось щось не те сказав, що хтось ходив набурмосений як грозова хмара. Важливо те, що даруючи всім навкруги вашу радість і оптимізм, ви, тим самим спонукаєте інших це робити. А хіба не приємно жити в такому суспільстві?

Поділись і насолодись:

Схожі дописи:

Зброю в руки, і до бою!

G3D — Sun, 27 Apr 2008 22:01:42 +0000

Продовжуватиму тему вчорашнього посту. Оскільки більшість з нас (сподіваюсь що це правда) усвідомили необхідність ставати до діла, ми почнемо діяти. Звісно ж, не кожен з нас може присвячувати цій справі весь свій час, але цього й не потрібно. Високе усвідомлення своєї місії, почуття гордості за власні вчинки – ось що керує більшістю з нас. Для того щоб зробити свій внесок достатньо прибрати сміття біля своєї хати(під’їзду, квартири і т.д.). Ви зразу відчуєте – щось змінилося. Змінилося не скільки назовні, скільки всередині вас. Це приємно, це престижно.

Автор фото – G3D

Ну а для тих хто вирішив ще й друзів залучити я пропоную такий от покроковий список залучення:

Етап перший - обгрунтування. Перш за все вам слід чітко сформулювати і обгрунтувати причини, що мають спонукати людину до дії. Слід довести їй, що необхідно займатися охороною природи, а не брати участь в клубі мозахістів-самовбивць. Сюди підпунктами слід віднести:

Переваги. Слід в окремій бесіді і недвозначно вказати про всі переваги даного виду діяльності. Якщо правильно це зробити, то людина як мінімум зацікавиться, а в кращому разі долучиться до вас( ну чи буде лояльним товаришем).
Недоліки. Як би красиво не звучали мої розповіді, але в нашій праці є досить багато мінусів (що не можепозитивно відобразитися). Можливо ви мені заперечите, говорячи, що недоліки якраз то вказувати й не потрібно. Потрібно! Бо тим самим ви:

- по перше: чесно поступаєте перед тією людиною, яку агітуєте.
- по-друге: беручись до справи вона знає всі підводні камені, що не може не полегшити їй роботу.

2. Етап другий - практика. Після етапу першого, слід все закріпити на практиці. Дуже важливо в цей момент надавати вчасну допомогу й підтримку, оскільки якщо цього не зробити користувач може зламатися. От цього ми стараємося й не допустити. Також слід якнайбільше залучати його до всілякого роду заходів (тих що цікаві йому), якщо цього не зробити, то в користувача може зникнути бажання і він не перейде до третього етапу.

3. Етап третій – подальший розвиток. Як правило до цього етапу доходить мало хто, а ті шо дойшов справді гідні похвали. Як правило на цьому етапі відбувається справді якісний інтенсивний розвиток людини, вона активно працює, залучає інших (іншими словами – веде активне життя).

Можливо я й помилявся, складаючи цю інструкцію, але я намагався зробити її якомога кращою. Якщо хтось знайде якісь неточності чи недоліки – відписуйтесь в коментарях.

Поділись і насолодись:

Схожі дописи:

Чи варто?

G3D — Sun, 27 Apr 2008 17:23:24 +0000

Чи потрібно? – ось що тривожить мене. Чи не запізно почав я щось робити? Занадто довго були ми байдужими. За весь час нашого існування ми настільки спаскудили планету, що відновити її до свого первісного стану навряд чи можливо. Так, слід визнати – ми програли. Але програли не з гордо піднятою головою, а плазуючи і благаючи пощади. Людство конає перед лицем планети. Хто зна, може вона очищує себе для навої ери, для того щоб почати все спочатку. Все може бути, але, як не крути жити нам на ній потрібно. І якщо ми будемо жити, а не існувати, вдихаючи повітря на повні груди і радіючи життю, поважаючи рідну землю і піклуючись про неї, то матінці-землі не прийдеться вдаватися до таких жорстоких кроків.

Автор фото G3D

Як це зробити? Спробую відповісти:

Осягнути. Перш за все нам всім слід зрозуміти, що Земля у нас одна. І дуже давня приказка “Моя хата скраю, нічого не знаю” не допоможе, бо виливаючи відходи під хату сусіда, вони рано чи пізно повернуться до нас. То чи варто взагалі так чинити?
Діяти. І чим швидше тим ліпше. Одним розумінням нічого не зміниш. “Під лежачий камінь вода не тече” – говорить народна приказка. Говорить щиру правду. Якщо нічого не робити, то скоро ми взагалі будемо не в змозі щось змінити. А так у нас є шанс.
Просвітити. “Один мураха безсилий, а перед колонією відступають навіть хижаки“. Чим більше людей дізнаються і стануть діяти. Тим більші шанси на успіх.

“Усе починається з малого“. Перш за все слід почати з себе, своїм прикладом надихаючи інших. Бо охочих керувати завжди знайдуться, а от на власному прикладі довести не виходить. Адже по суті це так легко. Просто не викинути папірець, просто зупинити друга, просто не зламати гілку, просто потушити вогнище, просто допомогти звірятку… цих “просто” може бути нескінченно багато, але виконавши одне з них ти робиш свій внесок. Вчімося браття бути єдними, бо це єдиний вихід з ситуації.

Написавши цей пост я відчув: “А й справді варто”, адже цей блог – це частинка мого “внеску” в справу. Разом в нас все вийде.

Поділись і насолодись: