Останнім часом ми все байдужіше ставимося до власної праці, чи то пак, обов’язків. Для все більшої кількості людей щодення праця втратила своє задоволення. Задоволення від того, що ти займаєшся улюблеоню справою. І річ навіть не в тому, що нецікаво стає тобі, а в тому, що ти починаєш відчувати огиду до своєї праці. І екологи в цьому не вийняток. Та чи з всіма таке стається? Про це лише Богу відомо(будем сподіватися що ні).

Автор фото - a trying youth

Та є на світі такі люди як блоґґери. Про справжніх блоґґерів ходять легенди. І в них можемо тільки вчитися.. Звичайно ми не повинні кидатися під ноги першому, попвшому в наше поле зору блоґґеру, але в найдосвідченіших зних можна багато чого навчитися:

• Відповідальність. Як правило, більшість блоґерів ставляться до своєї професії з надзвичайною відповідальністю. Перідично і досить часто публікують статті, перевіряють джерела. Дотримуються авторських прав та багато іншого. Було б дуже добре, якби в нас була хоч крихта цієї відповідальності…
• Чесність. Справді, саме цієї якості в нашому житті дуже не вистачаю.. Ну що ж я ще можу сказати? Блоґґери завжди старалися бути чесними у своєму ремеслі. На теж слід навчитися говорити правду. Хоча б самим собі..
• Завзятість. Цій чесноті можна лиш позаздрити. Ніхто, так як справжні блоґґери так завзято не працює над своїм(и) же блогом(ами). Мені хоч трішки бтієї завзятості…
• Задоволення від праці. Мабуть найважливіший і найважчий пунк списку. Адже отримувати справжнє задоволення від своєї праці – справа по силах далеко не кожному.

Схожі дописи:

• Червона книжечка
• Крок за кроком йдучи…
• Бути чи не бути?