Побачення з планетою
Звикли до розповідей і жахаючих заяв фахівців про стан навколишнього середовища і про те, як людство останнім часом недбало з ним поводиться? А не виникало бажання побачити це все, як воно є насправді, яким бачать його мільйони людей в світі, котрих те ж саме глобальне потепління чи інші наслідки нашої бурхливої діяльності вже торкнулися безпосередньо?
Ну звісно поспостерігати за цим ми зможемо тільки на відео… поки що. І таку можливість нам подарували режисер документального фільму про планету “Home” Ян Артюс-Бертран разом з продюсерами Люком Бессоном та Денісом Керотом.
Прем’єра транслювалася одночасно на екранах світових мегаполісів 5 червня 2009 року, у Всесвітній день навколишнього середовища. Перший фільм в історії, який фактично одночасно з’явився в кінотеатрах, на телебаченні, DVD і в мережі Інтернет на всіх п’яти континентах. Кінокартина являє собою безпрецедентну екскурсію по найбільш визначних місцях планети, які страждають від наслідків людської діяльності. Незрівнянна робота авторів зробила її одним із шедеврів у світовому кінематографі, показавши планету у всій красі та звернувши увагу на те, як кардинально за останні 60 років змінилося відношення до природи, в що перетворюють Землю наші постійно зростаючі потреби.
Зйомки найкрасивіших місць Землі в більш ніж 60 країнах, які тривали півтора року, неймовірна кількість захоплюючих фото природи, краса і життя якої знаходиться під загрозою. Створений, як заклик до об’єднання зусиль для захисту майбутнього планети, фільм розповсюджувався безплатно. Компанії PPR Group та EuropaCorp, власники прав на “Home”, погодились не використовувати його в комерційних цілях.
Загалом чудове поєднання кадрів, музики і вражаючих фактів тримає глядача в захопленні до самого закінчення. Початок – п’ятнадцятихвилинне ознайомлення з історією виду homo sapiens та його діяльністю на землі від самого початку виникнення до сьогоднішнього дня з чітко вираженим контрастом між тим, як використовувались дари природи ще років 60 тому, і до чого призводить їх нераціональне використання останні півстоліття. Фото, зроблені з висоти пташиного польоту справді розкриває те, чого ми досі не бачили – всю красу нашої землі, сюжет показує взаємозв’язок абсолютно всіх природних процесів і наслідки, до яких призводить їх зміна. І хоча основна критика фільму була пов’язана з певною гіперболізацією деяких фактів, загальна ситуація від того майже не змінюється – природа потребує допомоги, і не лише з боку одиниць, яким вона не байдужа. Задуматися повинні всі. Це й є основною метою творців, влаштувати нам “побачення з планетою”, нехай і шляхом демонстрації по телебаченню чи на екранах кінотеатрів. Проте стрічка все одно змушує задуматись над багатьма аспектами, задати собі питання, чи справді добробут людства триватиме ще довго, з такими темпами використання невідновлюваних природних ресурсів.
Фільм дійсно вартий уваги, проте я чомусь впевнена, що про нього знають не так вже й багато людей, особливо в нашій країні, оскільки трансляції в кінотеатрах тут не було і на телеекранах цей фільм навряд чи з’являвся. А ми ж теж використовуємо всі природні блага і проблеми навколишнього середовища відносяться до всіх безпосередньо.
Ну й на завершення додам, що метою статті є саме зацікавити публіку у вищезгаданій кінокартині, а разом із цим і в безпосередній, активній участі в процесі збереження нашого Дому.
Для тих, кого це все ж таки не залишило байдужим посилання на демо-версію фільму на трекері англійською, зі субтитрами.




















Дійсно, автор має рацію… Хто як не люди повинні опікуватись Землею, нашою Домівкою. Адже де житимуть наші діти? Наші нащадки? Природа вже зовсім не така, як 20-30 років тому… Ми мусимо вжити заходи, хоча б мінімальні; прикласти хоч трохи зусиль, щоб зберегти нашу планету, щоб припинити руйнувати її. Її доля в наших руках, пам’ятаймо) Ще раз дякую авторові за статтю, і рекомендую подивитись фільм Baraka…
та оце я якраз думала пошукати десь=)
Люди уже допрыгались, закакали планету по самые уши, не знаю сколько Она еще будет нас терпеть
Деньги делают свое дело, пока они не перестанут быть приоритетом это ничего не закончиться. Просто Земля внезапно как вытворит что то, тогда уже будет “некуда бежать с подводной лодки” (с)