Save it!!
На написання цього посту мене надихнув відпочинок в чарівному гірському селі Космач. Звіт про самий відпочинок ви можете прочитати тут, а далі мова вестиметься про ті думки, що мене відвідали внаслідок подорожі. Фест вдався на славу, тільки одна дрібниця затьмарювала приємні спогади. І я як завжди вдався до роздумів… Можливо справа не в тому, що організація фестивалю була не на найвищому рівні, можливо справа в нас самих. Уявіть собі картину: “В повітрі лунає українська музика, скрізь бринить солов’їна мова, тебе оточують щасливі, усміхнені люди в вишиванках, чудова погода, але тут ти опускаєш очі додолу і бачиш.. сміття!” І тоді твій настрій незворотно псується.
Автор фото – urtica
А жаль, адже все починалось так прекрасно. І справа навіть не в тому що його багато (не так аж і багато його було), а в тому що воно є. Адже господарі фестивалю старалися, прикрашали, прибирали. Справа радше в не надто культурних гостях. А знаєте хто по справжньому винен? Виховання. Адже по -справжньому вихована людина робити такого не стане. Звичайно проблема урбанізації не вирішується миттєво, але хоч якісь кроки слід робити. Повторне використання сировини, пресування і т.п. Може в сукупності зупинити це. Але не завадити! Чому? Бо люди не змінються. А варто. Слід усвідомити що все що нас оточує – не лише наша, а й наступних поколінь власність. І тільки від нас самих залежить те, в якому стані ми все це залишимо. От уявіть картину: “Славнозвіні Карпати, в які приїжджають відпочивати з усіх-усюд завалені тонами сміття”.. Аж страшно робиться, тому давайте не допустимо цієї жахливої картини.
Хороший ролик!!! Всі одягнуті по-українськи як має бути, а що до сміття……………..