Байдужість

Продовжуючи надзвичайно цікаву і «приємну» тему забруднення навколишнього середовища, мабуть варто трішки подумати над тим, як ми можемо спробувати не допустити багатообіцяючих перспектив глобального потепління, природних або ж техногенних катастроф.
Почнемо з найболючішого – сміття. Звичайно ж більшість з нас не вважає поганим вчинком те, щоб викинути обгортку від шоколаду, чи пляшку з-під пива десь в парку поки ніхто не бачить, не донісши до смітника. Це ж набагато легше, а головне – так приємно потім споглядати всю цю красу, яка валяється на зеленій травичці і дискомфорту жодного не створює. Тільки от з цього починається глобальне нищення природи заради задоволення власних потреб або ж через байдужість.

І все не було б так страшно, якби у нашій державі були ефективні методи переробки сміття чи, хоча б, вироблялася екологічно-чиста і не така шкідлива для навколишнього середовища тара. Не кажу вже про те, щоб переконати народ не викидати упаковки від миючих засобів куди-попало і, тим більше, тримати їх подалі від водойм.
Та й сміттєзвалища у нас далеко не всім екологічним нормам відповідають. Перш за все тим, що відходи звідти нікуди й не діваються. Вони або залишаються там на довгий час. А судячи з того, що велику частину складає скляна чи пластикова тара, то таки на дуже довгий час. Або ж їх спалюють, що є не набагато кращим виходом з даної ситуації. Переробкою відходів в Україні не займається ніхто, хоча ця галузь вельми таки перспективна як для промисловості так і для екологічного становища.
Як би там не було, але нехтування екологічними проблемами в нашій державі не приведе ні до чого хорошого, а усвідомлення проблеми і спроб її вирішити, які приносили б користь поки що, на жаль, не помітно.

Add a Comment

Your email address will not be published.